Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 3-х класів Нової української школи

(відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 16 вересня 2020 року № 1146)

      Методичні рекомендації (ПЕРЕГЛЯНУТИ), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 16 вересня 2020 року № 1146, застосовуються до 3-х класів , які здійснюють освітню діяльність в умовах Нової української школи.

       Для учнів третіх класів застосовується:

- формувальне оцінювання;

- підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

       При визначенні критеріїв оцінювання вчитель орієнтується на:

- обов’язкові результати навчання (ключові і предметні компетентності, визначені Державним стандартом початкової освіти, які мають бути сформовані на кінець другого циклу навчання);

- очікувані результати (зазначені в освітній програмі закладу освіти).

       У третьому класі рекомендовано дотримуватись наказів Міністерства освіти і науки

- від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» (ПЕРЕГЛЯНУТИ), де висвітлено алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання;

- від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу» (ПЕРЕГЛЯНУТИ), де зазначені орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання.

       Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх класах здійснюється за рівневою шкалою. Результати позначаються словами або відповідними літерами:

     - «початковий» (П),

     - «середній» (С),

     - «достатній» (Д),

     - «високий» (В).

       Орієнтовні вимоги до оцінювання результатів навчання учнів третіх класів наведені в додатку до Методичних рекомендацій (ПЕРЕГЛЯНУТИ).

       Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт. Форму діагностичної роботи (усна або письмова, тестові завдання, тестування в електронному форматі, комбінована робота, практична робота, усне опитування тощо), види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно.

       Тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин – інструктаж, 35 хвилин – виконання роботи). Періодичність проведення діагностичних робіт відображається у календарно-тематичному плані. Письмові діагностичні роботи виконуються у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

       !!! Результати проведення діагностичних робіт у Класному журналі не фіксуються. Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання наприкінці кожного навчального семестру та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр!!!

       У свідоцтві досягнень (ПЕРЕГЛЯНУТИ) учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання.

       Наскрізні уміння (зазначені на 1-й сторінці свідоцтва досягнень) позначаються словами:

     «має значні успіхи»,

     «демонструє помітний прогрес»,

     «досягає результату за допомогою дорослих»,

     «потребує значної уваги і допомоги».

     Свідоцтво досягнень підписують батьки і учитель. Оригінал надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в закладі освіти.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Українська мова та література»

       Підсумкове оцінювання у третіх класах з української мови та літератури здійснюється за рахунок виконання діагностичних робіт, розроблених з урахуванням обов’язкових результатів навчання другого циклу Державного стандарту початкової освіти.

       Тематичне оцінювання може бути усним чи письмовим, у формі тестових завдань, цифровій формі, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо.

       Рекомендовано передбачити тематичне оцінювання у формі комплексного тексту зі сталою структурою, завдання якого мають співвідноситися з певними результатами з усіх груп загальних результатів навчання, визначених у державному стандарті початкової освіти та відображених у свідоцтві досягнень. Комплексні тести бажано проводити 4 рази на рік:

       - на 6-7 тижнях навчання,

       - на 14-15 тижнях навчання,

       - на 25-26 тижнях навчання,

       - на 33-34 тижнях навчання.

       Комплексні тести виконуються на спеціальних бланках з друкованою основою, зберігаються ці бланки в учнівському портфоліо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Математика»

       !!! Діагностичні роботи з математики проводяться наприкінці вивчення кожної теми. Перевагу варто надавати письмовій формі робіт. Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Приклад бланку оцінювання наведено в додатку до методичних рекомендацій (ПЕРЕГЛЯНУТИ).

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу  «Я досліджую світ»

       !!! Для оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» проводять комплексні діагностичні роботи наприкінці кожної теми. Найкращим форматом діагностичної роботи курсу «Я досліджую світ» є кейс (ситуація, текст), до якого пропонуються завдання, пов’язані з результатами з усіх освітніх галузей. Проведення окремих діагностичних робіт з освітніх галузей не передбачено. Один з можливих форматів бланку оцінювання такої діагностичної роботи наведено у додатку до Методичних рекомендацій (ПЕРЕГЛЯНУТИ). Бланки зберігаються в учнівському портфоліо та враховуються під час семестрового та річного оцінювання.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Інформатика»

       При вивченні курсу інформатики передбачається виконання учнями різних видів практичних вправ та завдання. Комп’ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво»

       Для оцінювання рівня досягнень учнів з цієї освітньої галузі не передбачено проведення діагностичних робіт. Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання та спостереження вчителя за формуванням загальної естетичної компетентності учнів.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Фізична культура»

       Оцінювання результатів навчання учнів третіх класів з предмета «Фізична культура» здійснюється з урахуванням виконання ними оздоровчих, освітніх, виховних завдань.